ПРАВО - МАТЕМАТИКА СВОБОДИ

Звіт 2016/2017 нав.рік

Звіт роботи гуртка за 2016/2017 рік:

Перше засідання: 31.01.2017 р. відбулося вступне засідання студентського наукового гуртка "Актуальні проблеми історії України та її державності" у другому семестрі 2016/2017 навчального року. Куратор гуртка, канд. іст. наук, доцент каф. 702 Г.Ю. Каніщев ознайомив присутніх із завданнями та напрямами роботи гуртка. Він підкреслив значення гуртка для самостійної роботи студентів та підвищення їх кваліфікації як майбутніх спеціалістів і громадян України.

Друге засідання: 7.02. 2017 р. відбулося засідання студентського наукового гуртка "Актуальні проблеми історії України та її державності". З доповіддю " Взаємовідносини церкви і держави у Росії у першій чверті XVIII ст. Церковна реформа Петра І" виступила студентка групи 714 д Олександра Золотарьова. У доповіді були розкриті основні напрямки політики російського уряду щодо "одержавлення" Руської православної церкви і перетворення її служителів на частину державного апарату імперії. Було розкрито роль "малоросійського" (українського) духовенства на чолі з Ф. Прокоповичем у проведенні реформи.  

Студентка групи 714 д Анастасія Шевченко підняла питання про реакцію населення на церковну реформу. Г.Ю. Каніщев зауважив, що питання про взаємовідносини держави та церкви у Росії початку XVIII ст. було по суті, питанням про відносини держави та громадянського суспільства, згуртованого у релігійні громади на чолі з ієрархічно організованим духовенством. І далеко не все воно підтримувало урядову реформу. Так, самостійність і рівність Руської православної церкви у відносинах із державою відстоював один з провідних церковних ієрархів, вихідець з Галичини Стефан Яворський. Однак особливо активний спротив намірам держави підпорядкувати церкву чинили старообрядці. Одним з районів їхньої діяльності була Слобожанщина (Слобідська Україна), де збереглося декілька населених пунктів з назвою Старовірівка. Разом із старообрядцями власне Росії старовіри Слобожанщини приймали участь у повстаннях проти державної влади під проводом С. Разіна, К. Булавіна, О. Пугачова. Вони відстоювали свободу своєї віри і зрештою домоглися відносної релігійної свободи, остаточно підтвердженої вже на початку ХХ століття. Отже, ці сторінки російської історії безпосередньо пов'язані з Україною і є цікавим матеріалом щодо менталітету населення її східних земель, які входили до складу Російської держави.

Третє засідання: 14. 03. 2017 р. відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка "Актуальні проблеми історії України та її державності". З доповіддю "Філософські погляди Г. С. Сковороди" виступила студентка групи 714 д Анастасія Шевченко. В обговоренні доповіді прийняли участь доц. Каніщев, студенти Є. Потапенко, І. Мацюпа, І. Фарятьєв.

   Під час обговорення доповіді було піднято тему: "Г. С. Сковорода і державна політика". Зазначалося, що хоча Г. С. Сковорода у своїй творчості і уникав політичної тематики, проте це також є відображенням взаємовідносин населення і держави. А саме: таке "уникання" політики було реакцією тодішніх українців на епоху "Руїни" другої половини XVII ст. Тобто явище, що безпосередньо передувало часу життя і творчості Г. С. Сковороди. Саме глибока писхологічна травма, отримана українцями під час "Руїни" сприяла на думку учасників обговорення, нехтуванню політичною тематикою у творах Г. С. Сковороди, відображала бажання тодішніх українців "втекти" від політики. Втім, відсторонитися від   політичних питань і вести спосіб життя мандрівного філософа Г. С. Сковороді давала можливість саме тодішня держава (Російська імперія), яка після потрясінь "Руїни" забезпечила на українських територіях, що входили до її складу, відносний порядок, спокій та стабільність. Отже, життя і філософія Г. С. Сковороди, на думку учасників обговорення, кінець кінцем були пов'язані саме з державною політикою.

   Це твердження стає ще більш вагомим для розуміння життя тодішніх українців - Г. С. Сковороди та його сучасників - якщо пригадати особливості державного устрою українських земель у складі Росії. А саме: більшість державних посад місцевого рівня на українських землях у складі імперії займали саме українці - нащадки колишньої козацької старшини і меншою мірою, представники інших станів - міщан, духовенства тощо. Отже держава, яка забезпечила Г. С. Сковороді можливості для відносно вільної творчості та способу життя,  була значною мірою (на місцевому адміністративному рівні: місто, повіт, губернія) державою українців. І ці українці - чиновники, дворяни, духовенство - були не просто сучасниками великого філософа-просвітника, а й великою мірою "споживачами", адресатами його філософії. Спираючись саме на їхню підтримку (у тому числі й матеріальну) Г. С. Сковорода і мав можливість розповсюджувати свої філософські погляди.

Четверте засідання. 28. 03. 2017 р. відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка "Актуальні проблеми історії України та її державності". На засіданні було обговорено дві доповіді: 1. Доповідь студентки групи 714 д. Є. Потапенко "гетьман Юрій Хмельницький та державне управління Гетьманщини"; 2. Доповідь студента групи 221 ст. АД Р. Мельника "Громадянські війни сучасності". Під час обговорення доповідей було зазначено, що основною причиною потрясінь всередині держави (незалежно, мова йде про XVII або про XXI століття) є нездатність будь-якої держави, в особі її уряду, забезпечити стовідсоткову інтеграцію свого населення у єдиний народ. Незважаючи на всі зусилля керівництва держави, всередині її залишається різноманітність етно-територіальних, соціально-економічних, конфесійних та інших інтересів. І чим більшою за своєю територією і населенням є така держава, тим більшими є ризики внутрішніх негараздів і відвертого сепаратизму. Останні фактори завжди намагаються використати зовнішні суперники і вороги відповідної держави у своїй боротьбі проти неї. Так було у середині XVII століття, коли новопостала держава "Військо Запорозьке обох сторін Дніпра" внаслідок смерті свого видатного вождя гетьма Б. Хмельницького поринула у вир внутрішніх міжусобиць (епоха так званої "Руїни"). Тоді слабкістю Війська Запорозького скористалися держави-суперники, претенденти на його землі: Росія (Московське царство), Польща (Річ Посполита), Туреччина (Османська імперія). Так відбувається і сьогодні, напочатку ХХІ століття, коли всередині багатьох держав (особливо це стосується нових незалежних країн Азії та Африки) відбуваються громадянські конфлікти, що часто переростають у внутрішні війни.
   Таким чином, сьогоднішній світ перебуває у стані великих змін, зовнішнім відображенням яких є громадянські війни та різноманітні конфлікти всередині держав. Так на наших очах формується нова політична карта світу.

П'яте засідання. 11. 04. 2017 р.відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка "Актуальні проблеми історії України та її державності". На засіданні було обговорено доповідь студентки групи 714 д І. мацюпи "Електронний уряд". під час обговорення доповіді було зазначено, що засоби та технології електронного уряду мають великий потенціал для свого розвитку. Втім, цей потенціал часто використовується недостатньо (в основному, для здійснення електронного документообігу). Між тим, головне значення електронного уряду як системи зворотнього зв'язку громадян і держави полягає у громадському контролі за державними інституціями засобами сучасних інформаційних технологій. І в цьому - велике майбутнє згаданого явища.

Шосте засідання. 25.04. 2017 р. відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка "Актуальні проблеми історії України та її державності". Із доповіддю "Електронний уряд і демократія" виступив студент І. Фарятьєв. Під час обговорення доповіді було зазначено, що електронний уряд є важливою ознакою формування і подальшого розвитку інформаційного суспільства у будь-якій країні. Втім, як свідчить історія людства, найновітніші досягнення людського розуму, зокрема у технічній галузі, можна використати як на благо людини, так і на шкоду їй. У даному випадку, за допомогою електронного уряду можна сприяти встановленню у тій чи іншій країні як демократичного так і авторитарного, або навіть тоталітарного політичного режиму. Тому важливим моментом розвитку цього явища повинна стати обізнаність громадян з можливостями електронного урядування та інформаційним правом. Розвиток електронного уряду повинен супроводжуватися розвитком громадянського суспільства та місцевого самоврядування - двох елементів політичної організації суспільства, що унеможливлюють монополію держави на владу й тим самим сприяють розвитку електронного уряду у демократичному напрямку.